Орфографічний словник української мови

заторкотати

заторкота́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заторкотати — ЗАТОРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ЗАТОРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., діал. Почати торкотати, торкотіти. А слухай, на подвір'ю вози заторкотіли! (Ю. Федькович); На дворі заторкотів мотор (О. Лисяк).  Словник української мови у 20 томах
  2. заторкотати — Заторкота́ти, -кочу, -чеш гл. Забарабанить. Та чекає барабана заким заторкоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 558).  Словник української мови Грінченка