затуманювати —
Туманити, затьмарювати, затемнювати, напускати туману, ф. тумана перти; (голову) задурювати; п.ф. -СЯ, у. туманіти.
Словник синонімів Караванського
затуманювати —
див. хитрувати
Словник синонімів Вусика
затуманювати —
-юю, -юєш, недок., затуманити, -аню, -аниш, док., перех. 1》 тільки 3 ос. Огортати, оповивати, затягувати що-небудь туманом, димом, імлою і т. ін., роблячи нечітко, невиразно видним. || безос. || Заволікати сльозами (очі). 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затуманювати —
затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка. 1. Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В.
Фразеологічний словник української мови
затуманювати —
ЗАТУМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТУМА́НИ́ТИ, а́ню́, а́ни́ш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Огортати, оповивати, затягувати що-небудь туманом, димом, імлою і т. ін., роблячи нечітко, невиразно видним. Надворі хмарилось.
Словник української мови в 11 томах
затуманювати —
Затуманювати, -нюю, -єш сов. в. затуманити, -ню, -ниш, гл. 1) Затуманивать, затуманить. Не переступлять його волі, не затуманять його слави. К. Псал. 327. 2) Обмануть, обморочить.
Словник української мови Грінченка