затяжко —
розм. Присл. до затяжкий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затяжко —
ЗАТЯ́ЖКО, розм. Присл. до затяжки́й. Було б затяжко людям в світі жить І, дивлячись в минуле, пам’ятати Будь-кожну пережиту в щасті мить,— Це добре знають на війні солдати (Перв., II, 1958, 206); // у знач. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах