зафортунити зафорту́нити дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках зафортунити — ЗАФОРТУ́НИТИ, ить, док., безос., розм. Почати фортунити (у 1 знач.). Нарешті зафортунило: я почав вигравати в лотерею (із журн.). Словник української мови у 20 томах