Орфографічний словник української мови

захитати

захита́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. захитати — -аю, -аєш, док., захитувати, -ую, -уєш, недок., перех. 1》 також чим. Почати хитати, нахиляючи в різні боки або надаючи коливального руху. || безос. 2》 Гойдаючи кого-небудь, довести до хворобливого стану; закачати. 3》 перен. Зробити що-небудь нестійким, неміцним; похитнути, ослабити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. захитати — ЗАХИТА́ТИ див. захи́тувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. захитати — ЗАХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. також чим. Почати хитати, нахиляючи в різні боки або надаючи коливального руху. Од Чорногори махнув крилом вітер і захитав дерева (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  4. захитати — Захита́ти, -та́ю, -єш гл. Зашатать, закачать. А дочка захитала головою так, що сережки затіліпались. Гацц. Аб. 39.  Словник української мови Грінченка