Орфографічний словник української мови

захрущати

захруща́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. захрущати — -щу, -щиш, док., без додатка і чим. Почати хрущати; захрустіти, затріщати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. захрущати — ЗАХРУЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., без додатка і чим. Почати хрущати; захрустіти, затріщати. Зашелестіло листя, захрущали тріски, загойдалися гілки у низького по́росту [порості], і Леско вибіг з лісу (Мирний, І, 1954, 281); Позіхнув Матюха й потягся, захрущав суглобами (Головко, II, 1957, 42).  Словник української мови в 11 томах
  3. захрущати — Захрущаты, -щу, -щышъ гл. = захрупостіти. Зомліє, було, нога, захрущыть кістка. Левиц. І. 7. Як заломить свої руки, аж пальці захрущали. Мир. ХРВ. 317.  Словник української мови Грінченка