заціплювати —
-юю, -юєш, недок., заціпити, -плю, -пиш; мн. заціплять; док. 1》 перех.Щільно стуляти (зуби, уста і т. ін.). Заціпити рота. 2》 неперех. і рідко перех., безос., кому і рідко кого, також з інфін. Відбирати здатність говорити. Бодай тобі заціпило лайл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заціплювати —
Заці́плювати, -плюю, -плюєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
заціплювати —
ЗАЦІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЦІ́ПИТИ, плю, пиш; мн. заці́плять; док. 1. перех. Щільно стуляти (зуби, уста і т. ін.). Аж тут Шершінь як не шпигне Лиса в саме болюче місце! — Ой лишенько! — скрикнув Лис і знизив хвіст наполовину..
Словник української мови в 11 томах