збавляти —
-яю, -яєш, недок., збавити, -влю, -виш; мн. збавлять; док., перех. 1》 Зменшувати кількість чого-небудь, знижувати щось. || Зменшувати ступінь вияву, інтенсивність чого-небудь. 2》 розм. Відбирати що-небудь у когось, залишати без чогось, позбавляти чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збавляти —
збавля́ти / зба́вити ві́ку (життя́). 1. Убивати, губити кого-небудь. — Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? Чому мене не задавиш, У землю не вдавиш? Чому мені злої долі Чом віку не збавиш? (Т.
Фразеологічний словник української мови
збавляти —
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
збавляти —
ЗБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок; ЗБА́ВИТИ, влю, виш; мн. зба́влять; док., перех. 1. Зменшувати кількість чого-небудь, знижувати щось. Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Мирний, IV, 1955, 246)...
Словник української мови в 11 томах