Орфографічний словник української мови

зболіти

зболі́ти

дієслово доконаного виду

почати боліти — про орагн тіла, душу тощо

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зболіти — -лить, док., розм. Почати боліти; заболіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зболіти — се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М.  Фразеологічний словник української мови
  3. зболіти — ЗБОЛІ́ТИ, ли́ть, док., розм. Почати боліти; заболіти. Довго писав він, виливав увесь свій гнів, аж доки рука не зболіла (Н.-Лев., IV, 1956, 164); Гриця зболіли в’язи, бо дуже невигідно лежав: плечі на подушці, а голова скривлена під стіною (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах