Орфографічний словник української мови

збуджувач

збу́джувач 1

іменник чоловічого роду, істота

про людину

збу́джувач 2

іменник чоловічого роду, істота

про мікроб

збу́джувач 3

іменник чоловічого роду

засіб

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збуджувач — -а, ч. 1》 Те саме, що збудник. 2》 Фактор, що викликає стан нервового або статевого збудження (пігулки, алкогольні напої тощо). 3》 Генератор або інший прилад, внаслідок дії якого виникають коливання в електромагнітних полях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збуджувач — ЗБУ́ДЖУВАЧ, а, ч. Те саме, що збу́дник. Політичні, геополітичні, економічні, соціальні й духовні процеси сучасної епохи є збуджувачами різних суспільних проблем, що вимагають передбачення і вирішення (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах