Орфографічний словник української мови

збіржак

збіржа́к

іменник чоловічого роду, істота

візник

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збіржак — -а, ч., заст. Візник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збіржак — ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст.  Словник синонімів української мови
  3. збіржак — ЗБІРЖА́К, а́, ч., заст. Візник. — На зиму за збіржака став [Свирид] у хазяїна (Коцюб., І, 1955, 142).  Словник української мови в 11 томах