звати —
Хоч мене в гості не звуть, та я знаю де живуть. Мене в гості не кличуть, але я сам прийду. Як звав, так звав, коби що дав. Коли не зважають на образи, але хочуть, щоб щось дали.
Приповідки або українсько-народня філософія
звати —
ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...
Словник синонімів української мови
звати —
ЗВА́ТИ, зву, звеш, рідше зову́, зове́ш, недок., перех. 1. Іменувати кого-, що-небудь; називати, прозивати. Був собі чоловік та жінка. Чоловіка звали Нечипором, а жінку Пріською (Кв.-Осн., II, 1956, 101); — Як вас зовуть?— спитала [дівчина].
Словник української мови в 11 томах