звершення

зве́ршення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. звершення — -я, с., книжн. 1》 Дія за знач. звершити. || Здійснення великих замірів, задумів, справдження високих надій, бажань, сподівань. 2》 тільки мн. Важливі справи, діяння, подвиги. || Досягнення, успіхи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. звершення — У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі).  Словник синонімів української мови
3. звершення — ЗВЕ́РШЕННЯ, я, с., книжн. 1. Дія за знач. зверши́ти. Театральне мистецтво має всі можливості.. духовно озброювати народ, окрилювати його на звершення історичних справ (Рад. Укр., 21.  Словник української мови в 11 томах