звикання

звика́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. звикання — -я, с. Дія за знач. звикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. звикання — Порушення здоров'я внаслідок психічної або фізичної залежності, що виявляється в обмеженій або безумовній потребі вживати певні речовини, аби осягнути ефект їхньої дії чи уникнути болісних симптомів від їх нестачі; алкоголізм, наркоманія, залежність від ліків, нікотину.  Універсальний словник-енциклопедія
3. звикання — ЗВИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. звика́ти. Чи, цього [працювати секретаркою] прагнула вона? Звичайно, для першого разу, для звикання, може, й так слід починати (Ле, Міжгір’я, 1953, 418).  Словник української мови в 11 томах
4. звикання — Звика́ння, -ня с. Привыканіе.  Словник української мови Грінченка