звівати —
-аю, -аєш і звіювати, -юю, -юєш, недок., звіяти, звію, звієш, док. 1》 перев. 3 ос., перех. Відносити, відкидати вітром що-небудь. || Здувати, струшувати вітром що-небудь. || Вітром очищати зерно від полови і т. ін. 2》 тільки 3 ос., перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звівати —
ЗВІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗВІ́ЮВАТИ, юю, юєш,недок., ЗВІ́ЯТИ, зві́ю, зві́єш, док. 1. перев. 3 ос., перех. Відносити, відкидати вітром що-небудь. Давно злетіла шапка з голови Андрійка.., а вітер звівав ясні кучері з розпаленого чола (Оп., Іду..
Словник української мови в 11 томах