звідкіль —
присл. Те саме, що звідки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звідкіль —
зві́дки (звідкі́ль, відкі́ль) ві́тер ві́є (дме). 1. В чому причина, від кого йде щось, чий вплив. — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє. Але я бачу, звідки вітер віє (С. Добровольський); — Глашка зрозуміла, звідки дме вітер (З. Тулуб).
Фразеологічний словник української мови
звідкіль —
ЗВІДКІ́ЛЬ, присл. Те саме, що зві́дки. — Ти ж, брат мій, здається, бував тут без мене. Так? — Так, — тихо відповів хлопець. А в серці хололо: — Звідкіль він це знає? (Крот., Сини..
Словник української мови в 11 томах