звіробійник звіробі́йник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках звіробійник — -а, ч., рідко. Те саме, що звіробій I. Великий тлумачний словник сучасної мови звіробійник — МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙ розм., ПОЛЮВА́Ч розм.; ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Ч розм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев. Словник синонімів української мови звіробійник — ЗВІРОБІ́ЙНИК, а, ч., рідко. Те саме, що звіробі́й¹. Словник української мови в 11 томах