Орфографічний словник української мови

звірюга

звірю́га

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звірюга — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
  2. звірюга — див. звірюка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звірюга — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.  Словник синонімів української мови
  4. звірюга — ЗВІРЮ́ГА див. звірю́ка.  Словник української мови в 11 томах