згин — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

згин — 1. ЗАГИБЕЛЬ; 2. згинання; (наслідок дії) місце згину; (річки) коліно. Словник синонімів Караванського
згин — див. вигин; кривий Словник синонімів Вусика
згин — I -у, ч. 1》 Дія за знач. згинати, зігнути. 2》 Місце згинання. 3》 розм. Те саме, що заворот 2). II -у, ч., рідко. Те саме, що загибель. Великий тлумачний словник сучасної мови
згин — ВИ́ГИН (вигнуте місце, вигнута, закруглена частина чого-небудь), ЗГИН, ЗАКРУ́ГЛЕННЯ, ЗАОКРУ́ГЛЕННЯ. Цим поглядом і красивим вигином шиї.. вона зараз дивовижно схожа на свою матір у молодості (О. Гончар); Кузя лежав, уткнувшись обличчям у згин руки (Л. Словник синонімів української мови
згин — ЗГИН¹, у, ч. 1. Дія за знач. згина́ти, зігну́ти. Вони [ламінати] в 5 разів легші від сталі і значно легші за алюміній, дуже міцні на розрив і на згин (Наука.., 6, 1958, 12). 2. Місце згинання. Словник української мови в 11 томах