здирщик —
ЗДИ́РЩИК, а, ч., розм. Те саме, що зди́рник. Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб скрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (Горд., II, 1959, 176); В тих книжках написано, що царі, пани й попи — перші здирщики! Гнобителі!.. (Ковінька, Кутя.., 1960, 30).
Словник української мови в 11 томах