Орфографічний словник української мови

здихля

здихля́

іменник середнього роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. здихля — див. слабий; худий  Словник синонімів Вусика
  2. здихля — -яти, с., розм. Слаба, хвороблива на вигляд істота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здихля — ЗДИХЛЯ́, я́ти, с., розм. Слаба, хвороблива на вигляд істота. — Потрібно було таке здихля брати на роботу, ліпше б Ярина прийшла (Л. Укр., III, 1952, 665).  Словник української мови в 11 томах