здобувач

здобува́ч

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. здобувач — -а, ч. Той, хто що-небудь здобуває. Здобувач наукового ступеня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. здобувач — ЗДОБУВА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто домагається чогось, прагне здобути що-небудь. Місто палили здобувачі чернігівського столу і борці за стіл київський, палили половці (Д.  Словник української мови у 20 томах