здружений — Орфографічний словник української мови

здружений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до здружити. 2》 у знач. прикм. Дружний. Великий тлумачний словник сучасної мови
здружений — ЗДРУ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до здружи́ти. І сплять тепер в одній могилі братській сини Вітчизни, здружені в боях (Гонч., Вибр., 1959, 216); — Жаль.., що так скоро в’яне красота, немов здружена вона з непостійністю (Фр., І, 1955, 320). Словник української мови в 11 томах