здувати —
ЗДУВА́ТИ (струменем повітря скидати, зносити що-небудь з якоїсь поверхні), ЗДМУ́ХУВАТИ, ЗДИМА́ТИ діал., ПРОДУВА́ТИ рідко; ОБДУВА́ТИ (з усіх боків). — Док.: зду́ти, зду́нути, здмухну́ти, проду́ти, обду́ти.
Словник синонімів української мови
здувати —
ЗДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗДУ́ТИ, зду́ю, зду́єш і ЗДУ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Струменем повітря, подувом вітру скидати, зносити що-небудь звідкись, з якоїсь поверхні. Вітер здував з вишень білий цвіт (Стеф.
Словник української мови в 11 томах
здувати —
Здува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. здути, здую, -єш, гл. 1) Сдувать, сдуть. Ой насіяв козак гречки на дубові на вершечку; узялася шура-бура, козакові гречку здула. Чуб. V. 1170. 2) Вздымать, вздуть.
Словник української мови Грінченка