зжолоблений — Орфографічний словник української мови

зжолоблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зжолобити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
зжолоблений — ЗЖОЛО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зжоло́бити; // у знач. прикм. *Образно. Лодиженко підвівся з килима і звернув увагу на Сир-Дар’ю. Та її не можна було обминути оком. І свіжість, і сила воднораз відбилися в її зжолобленім, блискучім проти сонця череві (Ле, Міжгір’я, 1953, 222). Словник української мови в 11 томах