Орфографічний словник української мови

зигоморфний

зигомо́рфний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зигоморфний — -а, -е. Двоформний. Зигоморфна квітка — квітка, через яку можна провести лише одну площину симетрії; неправильна квітка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зигоморфний — ЗИГОМО́РФНИЙ, а, е, біол. Через який можна провести лише одну площину симетрії (про квітки та їхні частини). Губа – це нижній, більший листочок зигоморфної оцвітини або верхня і нижня частини двогубих віночка або чашечки (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. зигоморфний — зигомо́рфний (від ζεϋγος – пара, двоє і ...морфний) двоформний; ¤ з-а квітка – квітка, через яку можна провести лише одну площину симетрії. Такі квіти характерні для рослин родин бобових, губоцвітих, фіалкових тощо. Інша назва – неправильна квітка.  Словник іншомовних слів Мельничука