Орфографічний словник української мови

зимівля

зимі́вля

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зимівля — -і, ж. 1》 Те саме, що зимування. 2》 Місце, приміщення, де хто-небудь зупиняється, живе взимку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зимівля — Зимі́вля, -лі, -лею; -мі́влі, -мі́вель  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зимівля — ЗИМІ́ВЛЯ, і, ж. 1. Те саме, що зимува́ння. Особлива увага звертається на заготівлю кормів для забезпечення зимівлі худоби і дальшого піднесення продуктивності тваринництва (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах