Орфографічний словник української мови

злити

зли́ти 1

дієслово доконаного виду

до злива́ти

зли́ти 2

дієслово недоконаного виду

сердити

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. злити — Сердити, злостити, дратувати, гнівати, гнівити, с. сатанити, жм. дрочити.  Словник синонімів Караванського
  2. злити — I [злитие] з'л'у, злиш, злиемо, злиете; нак. зли, з'л'іт', недок. (сердити) II [злитие] з'іл':у, з'іл':еиш/з'іл':еш, з'іл':еимо, з'іл':еитеи/з'іл':еите; мин. злиў, злиела; нак. злий, злийтеи, док. (зливати)  Орфоепічний словник української мови
  3. злити — I див. зливати. II злю, злиш, недок., перех. Викликати у кого-небудь злість, роздратування; сердити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злити — зли́ти = зля́ти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. злити — ОБ'Є́ДНУВАТИ (утворювати щось ціле, збираючи разом які-небудь окремі одиниці, елементи), З'ЄДНУВАТИ, ЗЛИВА́ТИ, ЗВО́ДИТИ, ІНТЕГРУВА́ТИ книжн. — Док.: об'єдна́ти, з'єдна́ти, зли́ти, звести. "Київ — мати міст руських...  Словник синонімів української мови
  6. злити — Зли́ти, зіллю́, зіллє́ш, зіллє́, зіллє́мо, зіллє́те, зіллю́ть; злий, зли́ймо, зли́йте що зли́ти(ся), злю(ся), злиш(ся)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. злити — ЗЛИ́ТИ¹ див. злива́ти. ЗЛИ́ТИ², злю, злиш, недок., перех. Викликати у кого-небудь злість, роздратування; сердити. Ніяк не можу привчити Дору до прибирання за собою, і се мене часом злить (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  8. злити — Злити, -ся см. зливати, -ся.  Словник української мови Грінченка