Орфографічний словник української мови

злучка

злу́чка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. злучка — -и, ж., с. г. Дія за знач. злучити 2) і злучитися 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. злучка — ЗЛУ́ЧКА, и, ж., с. г. Дія за знач. злучи́ти 2 і злучи́тися 2. Своєчасне і добре організоване проведення злучки овець — найважливіша умова збільшення поголів’я (Рад. Укр., 26.V 1957, 1).  Словник української мови в 11 томах