Орфографічний словник української мови

зляпати

зля́пати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зляпати — див. партачити  Словник синонімів Вусика
  2. зляпати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Зробити що-небудь наспіх, недбало.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зляпати — ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. зляпати — ЗЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Зробити що-небудь наспіх, недбало. Стою, задумавшись, над ліжком; стоїть поруч мене дід; милуючись, дивиться старими очима на свою роботу: — Таке-сяке зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (Вас.  Словник української мови в 11 томах
  5. зляпати — Зля́пати, -паю, -єш гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384.  Словник української мови Грінченка