змішаний — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

змішаний — Лексично багата українська мова чітко розрізняє відтінки значень, маючи на кожен з них окреме слово. Наприклад, змішаний (неоднорідний – тимчасова ознака): “запах м’яти, змішаний із пахощами літнього вечора” і мішаний (постійна ознака, якість)... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
змішаний — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до змішати I. || змішано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який складається з чого-небудь різного, різнорідного. Великий тлумачний словник сучасної мови
змішаний — змішаний розгублений (ст): На моє здивування, на Личаківській вулиці, меншбільш біля військової лічниці стрінув я Івана Малюцу, якого я задержав, почав з ним розмову словами: “Що ви тут робите?” Малюца був дуже змішаний, сказав, що дуже спішиться, і ми зараз таки розійшлися (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
змішаний — ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙ розм., ЗМІ́ШАНИЙ рідко; ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збентежений до краю йшов (Юрко) далеко у поле, де над дорогою самотньо кривавіла горбата горобина (Ф. Словник синонімів української мови
змішаний — Змі́шаний, -на, -не (від зміша́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
змішаний — ЗМІ́ШАНИЙ і, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зміша́ти¹. По покоях пішли наркотичні пахощі свіжої рожі, змішані з духом рому (Н.-Лев., III, 1956, 112); Яке страшне вражіння зробив на мене цей город [Мессіна]! .. Словник української мови в 11 томах