Значення в інших словниках
-
знання —
(чого) обізнаність із чим; (практичне) уміння, досвід; З. П. наука; знаття; пор. ЕРУДИЦІЯ.
Словник синонімів Караванського
-
знання —
[знан':а] -н':а, р. мн. знан'
Орфоепічний словник української мови
-
знання —
Знання й знаття «Йому самому ще не вистачає знаття, а він хоче повчати інших», — читаємо в одному сучасному оповіданні, де автор, мабуть, уважав, що слова знання й знаття є синоніми, й помилково написав знаття замість знання.
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
-
знання —
-я, с. 1》 Обізнаність у чому-небудь, наявність відомостей про кого-, що-небудь. 2》 тільки мн. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. 3》 Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. || Наука.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
знання —
Знання — то сила. Говорять тому, хто не хоче вчитися. Хто знання має, той і мур зламає. Підкреслюється важливість освіти.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
ЗНАННЯ —
• "ЗНАННЯ" - прогрес. укр. газета в Аргентині. Виходила в 1949 — 61 щотижня в Буенос-Айресі. Інформувала читачів про міжнар. події, екон. і культур. розвиток СРСР, у т. ч. Рад. України. Захищала інтереси укр. трудової еміграції в країнах Лат. Америки.
Українська літературна енциклопедія
-
знання —
ЗНАННЯ — особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання (процесу відтворення дійсності), яка характеризується усвідомленням їх істинності С. умнів в істинності пізнавального результату заперечує можливість зведення його...
Філософський енциклопедичний словник
-
знання —
Зна́ння́, -ння́, -нню́, -ння́м; знання́, знанні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
знання —
ЗНАННЯ́, я, с. 1. Обізнаність у чому-небудь, наявність відомостей про кого-, що-небудь. Книжечки Ваші [Нечуя-Левицького],— дорогий подарунок,— дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив.
Словник української мови в 11 томах
-
знання —
Знання́, -ня́ с. Знаніе. Левиц. Пов. 266.
Словник української мови Грінченка