Орфографічний словник української мови

зникти

зни́кти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зникти — див. зникати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зникти — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  3. зникти — ЗНИ́КТИ див. зника́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. зникти — Зника́ти, -ка́ю, -єш сов. в. зник(ну)ти, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сліду, що мов сон зникають. К. Досв. 53. Щоб ти не зросло більше — таке і зникло. Ном. № 8713.  Словник української мови Грінченка