Орфографічний словник української мови

знобити

зноби́ти 1

дієслово недоконаного виду

піддавати дії холоду; простуджувати

розм., рідко

зноби́ти 2

дієслово недоконаного виду

викликати дріж, лихоманити

безос., розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. знобити — -блю, -биш; мн. зноблять; недок., перех., розм. 1》 рідко. Піддавати дії холоду; простуджувати. 2》 безос. Викликати дріж, лихоманити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знобити — Морозити, лихоманити, тіпати, зиміти  Словник чужослів Павло Штепа
  3. знобити — ЛИХОМА́НИТИ безос. (про відчуття гарячки), ЗНОБИ́ТИ розм. Рана гноїлась, і Павла лихоманило. Кидався в гарячці і навіть марив (М. Іщенко).  Словник синонімів української мови
  4. знобити — ЗНОБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. знобля́ть; недок., перех., розм. 1. рідко. Піддавати дії холоду; простуджувати. — Нащо ж йому у сирій землі лежати, ніжечки знобити (Григ., Вибр., 1959, 127). 2. безос. Викликати дріж, лихоманити.  Словник української мови в 11 томах