Значення в інших словниках
-
зносини —
Зно́сини, мн. Стосунки. Бо то певно, що в зносинах з людом найважнійше те, щоби-м в тім взгляді посередничили тільки такі люди, що вийшли з мужицтва, зросли ся з народом (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
зносини —
мн., (з ким) стосунки, спілкування, взаємини, відносини; ЖМ. зв'язки, контакти.
Словник синонімів Караванського
-
зносини —
-син, мн. 1》 Взаємні стосунки, спілкування. 2》 розм. Зв'язок між людьми на відстані за допомогою певних засобів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зносини —
Стосунки, див. відносини
Словник чужослів Павло Штепа
-
зносини —
зносини стосунки, відносини (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
зносини —
СПІЛКУВА́ННЯ (взаємні стосунки, взаємний зв'язок), ЗНО́СИНИ мн., КОНТА́КТ, КОНТАКТУВА́ННЯ, КОМУНІКА́ЦІЯ, ПОРОЗУМІ́ННЯ. Павло Тичина звертає особливу увагу на мову як засіб спілкування між людьми (М.
Словник синонімів української мови
-
зносини —
Зно́сини, -син, -синам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зносини —
ЗНО́СИНИ, син, мн. 1. Взаємні стосунки, спілкування. — Поїду на село і спробую, що вийде з того, що там житиме інтелігентна людина у повсякчасних близьких зносинах з народом (Гр., II, 1963, 26); В XVI ст.
Словник української мови в 11 томах