Орфографічний словник української мови

зоман

зома́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зоман — -у, ч. Фосфорорганічна сполука, безбарвна, малолетка рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зоман — ЗОМА́Н, у, ч. Токсична органічна сполука, безбарвна, малолетка рідина, що використовується як бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії. Зоман був синтезований наприкінці 1944 року німецьким хіміком Ріхардом Куном (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. зоман — зома́н органічна сполука, безбарвна, малолетка рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної дії. Для захисту від З. застосовують протигаз та спеціальний одяг.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. зоман — Токсична рідина; бойова отруйна речовина з групи нервово-паралітичних; належить до фосфорорганічних сполук.  Універсальний словник-енциклопедія