Орфографічний словник української мови

зроджувати

зро́джувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зроджувати — -ую, -уєш, недок., зродити, зроджу, зродиш, док. 1》 тільки док., перех. Те саме, що народити. 2》 перех., перен. Бути причиною появи чого-небудь; створювати щось. || Викликати в кого-небудь якесь почуття. 3》 тільки док., перех. і неперех., розм. Дати плоди, врожай; уродити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зроджувати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
  3. зроджувати — ЗРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗРОДИ́ТИ, зроджу́, зро́диш, док. 1. тільки док., перех. Те саме, що народи́ти. Зродила я дівчатко, Наталочкою звали (Барв., Опов.., 1902, 97); Це найвища честь для матері.  Словник української мови в 11 томах