Значення в інших словниках
-
зріст —
зріст – зростання У значенні “довжина тіла людини” вживається переважно зріст. Високий (низький) на зріст, на весь зріст. Слово зростання означає “збільшення, підвищення”. Зростання (а не ріст) прибутків, зростання продуктивності праці.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
зріст —
ЗРІСТ – РІСТ У значенні "довжина тіла людини" вживається переважно зріст, зросту; ріст – рідше: високий на зріст, на весь зріст, у людський зріст.
Літературне слововживання
-
зріст —
(дія) зростання; (людський) висота; Б. З. повноліття.
Словник синонімів Караванського
-
зріст —
[зр'іст] зросту, м. (на) зрос'т'і
Орфоепічний словник української мови
-
зріст —
зросту, ч. 1》 Те саме, що зростання. 2》 Довжина тіла людини. 3》 рідко. Висота дерев, рослин, тварин. 4》 рідко. Те саме, що вік 1). || Те саме, що повноліття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зріст —
Зріст чекає на силу, а черево на хліб. Що більш росте чоловік, тим сильніший стає, але й більше їсть. Зростом мале, але розумом старе. Про цікаву дитину, більш розвинену, як звичайно на свої літа.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
зріст —
на весь (по́вен, по́вний) зріст. 1. зі сл. ста́ти, підвести́ся і т. ін. Випроставшись, не згинаючись. Піхота, що лежала по берегах, підвелася на весь зріст, оповита хмарами диму (О. Гончар); Іди, синку. Не гнися. На повен зріст іди (А. Крижанівський).
Фразеологічний словник української мови
-
зріст —
ВИСОТА́ (відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії), ВИСОЧИНА́, ВИШИНА́, РІСТ (про тварин і рослини) рідко, ЗРІСТ рідко (про тварин і рослини).
Словник синонімів української мови
-
зріст —
Зріст, зро́сту, -тові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зріст —
ЗРІСТ, зро́сту, ч. 1. Те саме, що зроста́ння. Усе його сприяло зросту: і сонце, й зорі уночі.. Як діти всі, він був цікавий, любив і птиці, й квіти, й трави (Сос., II, 1958, 433); Останніми часами літературний рух на Вкраїні стає помітно жвавішим.
Словник української мови в 11 томах
-
зріст —
Зріст, зро́сту м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. Мл. л. сб. 203. на зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. ЗОЮР. І. 19. 3) Проросшее зерно, снопы.
Словник української мови Грінченка