Орфографічний словник української мови

зуав

зуа́в

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зуав — -а, ч., іст. 1》 Солдат французьких колоніальних військ, які комплектувалися з північноафриканців і добровольців-французів. 2》 Солдат найманих стрілецьких частин в армії султанської Туреччини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зуав — зуа́в (франц. zouave, від араб. зуауа – назва одного з кабільських племен в Алжірі) 1. Алжірський стрілець – солдат французьких колоніальних військових частин, що комплектувалися, головним чином, з жителів Алжіру. 2. Солдат найманих стрілецьких частин в армії султанської Туреччини.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. зуав — Зуа́в, -ва; зуа́ви, -вів (франц. солдат)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зуав — ЗУА́В, а, ч., іст. 1. Солдат французьких колоніальних військ, які комплектувалися з північноафриканців і добровольців-французів. Шепче присмерк бананових дерев.  Словник української мови в 11 томах