Орфографічний словник української мови

зубатка

зуба́тка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зубатка — ЗУБА́ТКА, и, ж. Промислова морська хижа риба ряду окунеподібних із міцними, гострими зубами. До лускатих риб належать судак, лящ, кета, лин, сріблястий хек, морський окунь та iн.  Словник української мови у 20 томах