Орфографічний словник української мови

зуміватися

зуміва́тися

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зуміватися — -аюся, -аєшся, недок., зумітися, -іюся, -ієшся, док., діал. Дуже дивуватися; бути враженим чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зуміватися — Дивуватися, здивовуватися, здивуватися, поздивовуватися, надивовуватися, надивуватися, понадивовуватися, подивовуватися, подивуватися, удивовуватися, удивуватися, повдивовуватися, чудуватися, зачудовуватися, зачудуватися, позачудовуватися, зічудовуватися.  Словник чужослів Павло Штепа
  3. зуміватися — ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. зуміватися — ЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., діал. Дуже дивуватися; бути враженим чим-небудь. Єленка зумівалася, чого її межи гістьми сідати, коли вона у себе дома (Черемш., Тв.  Словник української мови в 11 томах