Орфографічний словник української мови

зцілений

зці́лений

дієприкметник

якого зцілили

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зцілений — зцілений – зціленний Розрізняються значенням. Зцілений (дієприкметник) – такий, якого зцілили. Зцілений від ран. Зціленний (прикметник) – такий, якого можна зцілити; що піддається лікуванню. Зціленна рана, зціленна хвороба.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. зцілений — ЗЦІЛЕНИЙ – ЗЦІЛЕННИЙ Зцілений. Якого зцілили: зцілений від ран. Зціленний. Який піддається лікуванню, може бути зцілений; зцілимий.  Літературне слововживання
  3. зцілений — [сц’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (якого зцілили)  Орфоепічний словник української мови
  4. зцілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зцілити. Зцілений від ран.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зцілений — Зці́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зцілений — ЗЦІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зціли́ти. Зцілений від ран.  Словник української мови в 11 томах