Орфографічний словник української мови

зятьок

зятьо́к

іменник чоловічого роду, істота

фам.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зятьок — -тька, ч., фам. Пестл. до зять. || зневажл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зятьок — ЗЯТЬО́К, тька́, ч., фам. Пестл. до зять. — Щасливо, матусю… —сказала тихо [Таня].. А зимою і саму ждіть в гості. Не пізніше. — Та не саму, а з зятьком, — жартівливо поправила Клава (Ряб., Жайворонки, 1957, 119); // зневажл.  Словник української мови в 11 томах