зівати —
-аю, -аєш, недок., розм. 1》 Мимоволі вдихати і одразу ж видихати повітря ротом; позіхати. 2》 перен. Пропускати нагоду, зручний випадок і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зівати —
ПОЗІХА́ТИ (мимоволі вдихати й одразу ж видихати повітря ротом), ЗІВА́ТИ розм. — Док.: позіхну́ти, зівну́ти. Коли він зненацька позіхав, то швиденько прикривав рота долонею (Т. Масенко); Очі застигли, мов скляні, рот судорожно зівав, не в силі виштовхнути слово (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови
зівати —
ЗІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. Мимоволі вдихати і одразу ж видихати повітря ротом; позіхати. Як сніп на землю повалився. Не вспів і охнуть, а скривився, В послідній раз Сульмон зіва (Котл.
Словник української мови в 11 томах
зівати —
Зіва́ти, -ва́ю, -єш гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва. Мнж. 141.
Словник української мови Грінченка