зійти

зійти́ 1

дієслово доконаного виду

піднятися; опуститися; наблизитися; відхилитися; розтати

зійти́ 2

дієслово доконаного виду

піти і повернутися; обійти

рідко

Значення в інших словниках

1. зійти — I див. сходити. II див. сходити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зійти — зійти́: ◊ зійти́ на ба́тяра → батяр ◊ зійти́ на ді́да → дід ◊ зійти́ на пси → пес  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. зійти — Іще не зійшло, а вже підросло. Про буйне збіжжа на ниві. Як зійшлось, так і розійдеться. Легко набутий маєток скоро минається.  Приповідки або українсько-народня філософія
4. зійти — вибива́тися (схо́дити) / ви́битися (зійти́) з ко́лії. Переставати вести узвичаєний спосіб життя. Письменник ніби вибився з колії, йшов своєю, відмінною від .. народу стежкою (В. Собко). збива́тися (схо́дити) / зби́тися (зійти́) на манівці́.  Фразеологічний словник української мови
5. зійти — ВИСІДА́ТИ (ставати на землю, залишаючи віз, вагон, судно тощо), СХО́ДИТИ, ВИХО́ДИТИ, ЗІХО́ДИТИ, ВИСА́ДЖУВАТИСЯ, ЗЛА́ЗИТИ розм., ВИЛА́ЗИТИ розм., ВИЛІЗА́ТИ розм. (притримуючись руками або протискуючись). — Док.  Словник синонімів української мови
6. зійти — ЗІЙТИ́¹ див. схо́дити. ЗІЙТИ́² див. сходи́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. зійти — Зійти, -ся см. зіходити, -ся.  Словник української мови Грінченка