Орфографічний словник української мови

зіновать

зіно́вать

іменник жіночого роду

рокитник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зіновать — -і, ж. Те саме, що рокитник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зіновать — Кущ родини бобових, росте у світлих соснових лісах Центр. Європи і Середземномор'я; квітки жовті, зібрані в китиці; деякі види декоративні; значна кількість з. отруйна.  Універсальний словник-енциклопедія
  3. зіновать — РОКИ́ТНИК (чагарникова рослина з трироздільними листочками й жовтими, червоними або білими квітками), ЗІНО́ВАТЬ. Привертають до себе увагу рокитники, що цвітуть навесні (з науково-популярної літератури); Хоч як пильно обробляй ниву...  Словник синонімів української мови
  4. зіновать — ЗІНО́ВАТЬ, і, ж. Те саме, що роки́тник. Зіновать, кукіль і будяк Росте в пшениці! (Шевч., II, 1953, 301); Понад коліями цвіла жовтими краплинами зіновать (Стельмах, На.. землі, 1949, 505).  Словник української мови в 11 томах
  5. зіновать — Зіно́вать, -ті ж. раст. Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. I. 120. С. austriacus. ЗЮЗО. І. 120.  Словник української мови Грінченка