Орфографічний словник української мови

зіпріти

зіпрі́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зіпріти — зопріти, -ію, -ієш, док., зіпрівати, зопрівати, -аю, -аєш, недок. 1》 розм. Стати мокрим від поту; спітніти. 2》 тільки 3 ос. Згнисти пріючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зіпріти — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док.  Словник синонімів української мови
  3. зіпріти — ЗІПРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. розм. Стати мокрим від поту; спітніти. Три перші косарі йшли дружно і невтомно, а Федот розучився володіти косою — відстав, зіпрів, сорочку хоч вижми (Тют., Вир, 1960, 233). 2. тільки 3 ос. Згнисти пріючи.  Словник української мови в 11 томах
  4. зіпріти — Зіпріти, -рію, -єш гл. Вспотѣть.  Словник української мови Грінченка