Орфографічний словник української мови

зітерти

зіте́рти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зітерти — див. стирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зітерти — розтира́ти / розте́рти (зіте́рти, сте́рти) на по́рох (у по́рох, на прах, у порошо́к) кого. 1. Знищувати, розбивати вщент. Дошкульно тіло краяли вітри, пронизували грози ятаганні,— але мене хоч в порох розітри — я знов перемагатиму в змаганні (Д.  Фразеологічний словник української мови
  3. зітерти — ЗІТЕ́РТИ див. стира́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. зітерти — Зіте́рти, -тру, -треш гл. Стереть.  Словник української мови Грінченка