зґрабно —
Зґра́бно. Вправно, вміло, граціозно. Матвійчук зграбно повів рукою по своїй чуприні (Галіп, 57); До коломийки, товаришу! — кликнув хтось голосно, не дуже зграбно стиснув Гірченкови руку і побіг далі (Галіп, 97) // пол.
Українська літературна мова на Буковині
зґрабно —
Зґ[г]ра́бно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)