з-від —
З-ВІД, прийм., з род. в., рідко. Те саме, що від 1–3. Якщо узяти з-від Карпат, то найбільшими будуть іще дві наші ріки – Дністер та річка Бог, чи Буг у звичнішій польській вимові (Г. Колісник); Незабаром з-від шляху зачувся кінський тупіт (І. Білик).
Словник української мови у 20 томах